14 вересня 1990 року на установчому з’їзді була створена Профспілка працівників освіти і науки України. З’їзд обрав Центральний комітет Профспілки працівників освіти і науки України, який став правонаступником Українського республіканського комітету Профспілки працівників народної освіти і науки.
З дня заснування Профспілки і до 17 листопада 2010 року галузеву Профспілку та її Центральний комітет очолював Леонід Семенович Сачков.
Обком Профспілки в ці роки продовжувала очолювати Жалдак Ольга Дем’янівна. З 1995 по 2007 рр. заступником голови обласного комітету Профспілки був Рева Іван Дем’янович, який ще паралельно з 1987 року працював технічним інспектором праці Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України в Черкаській області. На посаді правового інспектора праці обкому Профспілки працював Міщенко Яків Степанович.
Після набуття Україною незалежності в профспілках відбуваються зміни, починається процес докорінної переорієнтації професійних спілок на виконання своїх основних функцій щодо соціального захисту.
У роки становлення незалежної молодої української держави позиція профспілкових органів полягала в тому, щоб привернути своїми діями увагу уряду, всіх владних структур до людини праці, її інтересів і потреб. Обласна профспілкова організація освітян боролася за забезпечення фінансування установ і закладів освіти, своєчасної і в повному обсязі виплати заробітної плати, стипендій, реалізації статей Закону України «Про освіту».
Профспілкові комітети всіх рівнів виявили неабияку єдність у боротьбі за права та інтереси освітян. Обласна організація Профспілки бере участь у переговорних процесах, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності закладів і установ освіти. Направлялися звернення до Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів України з усіх наболілих питань. Завдяки спільним зусиллям в області здійснювалися заходи на виконання державної програми «Освіта України – XXI століття», збережено і навіть удосконалено мережу навчально-виховних закладів. Неповні середні школи реорганізовувалися в середні, створювалися навчально-виховні комплекси «школа-дитячий садок», почали функціонувати гімназії, ліцеї тощо. За цей час було збудовано та введено в дію 40 загальноосвітніх шкіл і дошкільних навчальних закладів на 15488 місць, два навчально-лабораторні корпуси педагогічного та інженерно-технологічного інститутів у Черкасах. Профспілкові комітети поліпшили роботу з лікування й оздоровлення працівників галузі та їхніх дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської трагедії.
Представники обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України брали активну участь в акціях протестів та мітингах у 1996-1998 роках з пікетуванням Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. Профспілкою були висунуті вимоги щодо забезпечення належного бюджетного фінансування закладів освіти відповідно до положення Закону України «Про освіту», підвищення заробітної плати педагогічним працівникам до її рівня в промисловості, збереження державних гарантій і пільг.
Зокрема заступник голови обласної організації Профспілки Рева І.Д. брав участь у зустрічі з народними депутатами, виступав на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки (очільником якої на той час був Ігор Рафаїлович Юхновський, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор фізико-математичних наук, академік); в складі групи пікетувальників в Кабінеті Міністрів України, з керівництвом Міністерства освіти і науки і Міністерства фінансів України, висував та обговорював вимоги Профспілки.
Іван Дем’янович долучався до роботи виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань освіти і науки на базі Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького.
Такі акції не були марними. Кожна з них давала певні позитивні результати для освітян.
З кожним роком обком Профспілки, міськкоми, райкоми та ради Профспілки все більшу увагу приділяли підвищенню ролі профспілкових організацій щодо захисту соціально-економічних прав і гарантій працівників галузі. Серед кращих у цій діяльності були організації галузевої Профспілки Смілянського, Маньківського, Тальнівського, Лисянського, Звенигородкого, Корсунь-Шевченківського районів (голови – Л.А. Кравчук, В.М. Непота, В.П. Щур, B.C. Мельничук, Д.О. Чорновіл, М.П. Чала), міста Канів, Придніпровського району м. Черкаси (голови – Г.М. Шапран, Г.П. Федорченко).
Згідно із положеннями Статуту, завданнями Програми дій галузевої Профспілки обласною організацією Профспілки проводилась системна робота з підвищення рівня профілактики щодо запобігання травматизму, контролю за безпекою праці, належного виробничого побуту, забезпечення соціальних гарантій з охорони праці передбачених Законами України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про охорону праці», Кодексом законів про працю України та інші.
Особливо важливу роль в організації роботи щодо поліпшення стану охорони праці в установах і закладах освіти області мали Угода між Головним управлінням освіти і науки облдержадміністрації і обласним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України та колективні договори в закладах освіти в яких обов’язково передбачалися спеціальні конкретні заходи з охорони праці.
Технічний інспектор праці здійснював експертизу проектної документації на будівництво закладів освіти та контроль за ходом їх будівництва з питань дотримання чинного законодавства з безпеки праці, санітарних норм для закладів освіти, дотримання будівельних норм і правил. Розслідував нещасні випадки на виробництві (в закладах освіти області) з оформленням актів спеціального розслідування, які давали право на відшкодування матеріальної шкоди потерпілому чи членам його сім’ї.
Період після XV звітно-виборної конференції був часом справжнього випробовування обласної профспілкової організації освітян, всіх її структур на спроможність вирішувати головне завдання – захищати економічні, трудові, соціальні, духовні права та інтереси членів Профспілки.
Складність соціально-економічної ситуації в державі та області змусила обком Профспілки поновити й розширити форми та методи діяльності й боротьби за права спілчан. З метою позитивного впливу на вирішення освітянських проблем обком Профспілки організував і провів значну роботу під час виборів до Верховної Ради України та місцевих рад. Народним депутатом України став учитель Золотоніської СШ № 5 О.Ф. Юхимець, був повторно обраний народний депутат України М.Д. Сирота, 9 представників освіти і науки стали депутатами обласної Ради, понад 350 освітян були обрані до міських, районних, сільських і селищних рад.
Роль та відповідальність організаційних ланок Профспілки у забезпеченні належного рівня захищеності членів Профспілки суттєво зростала. Важливим інструментом здійснення профспілковими організаціями захисних функцій стали колективні договори та угоди. Обкомом Профспілки було розроблено і направлено в заклади і установи освіти удосконалений макет колективного договору.
Колективні договори з урахуванням положень Угоди між головним управлінням, а згодом Департаментом освіти і науки облдержадміністрації і обкомом Профспілки працівників освіти і науки України були укладені між органами управління освіти і міськими, районними комітетами і радами Профспілки, в усіх навчальних закладах та установах освіти області.
Проводились навчання профактиву та виїзні семінари. У 1992 році у м. Канів був проведений республіканський семінар голів обласних комітетів на базі Черкаської області.
Значно розширилися форми культурно-масової роботи Черкаського обласного Будинку вчителя. Проведено конкурси «Учитель у праці, житті, побуті», «І на тім рушничкові», «В сімейному колі» та інші.
Історія ЧООППОНУ – читати далі