Тетяна Никанорівна Ленська обіймала посаду голови обкому Профспілки до 1984 року.
Профспілкові організації продовжували турбуватися про покращення професійного рівня освітян, дотримання трудового законодавства, поширення передового досвіду, підвищення ефективності соціального страхування, дотримання техніки безпеки, створення належних умов праці, навчання та відпочинку для працівників галузі, студентської та учнівської молоді, членів їхніх сімей.
Продовжувалися змагання з підготовки шкіл та інших закладів народної освіти до нового навчального року. Досвід роботи черкащан у цьому напрямку в 1976 році був схвалений Пленумом республіканського комітету Профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ.
Велика увага приділялася профспілковими комітетами питанням створення здорових і безпечних умов праці й навчання. Під особливим контролем знаходилися установи й заклади освіти, які допустили порушення норм техніки безпеки.
Особливо ставилися профспілкові комітети до роботи з молодими кадрами. Спільно з редакцією обласної газети «Молодь Черкащини» обком Профспілки щорічно проводив огляди готовності шкіл до прийому молодих спеціалістів. На сторінках газети під рубрикою «Як живеш, молодий учитель?», друкувалися матеріали про створення належних умов праці та проживання молодого учителя в різних районах області. На серпневих учительських нарадах молодих колег урочисто приймали до учительської сім’ї, за кожним закріплювалися досвідчені педагоги-наставники. Традиційним стало проведення конкурсу молодих учителів «Кращий учитель року» та обласного зльоту молодих спеціалістів. Переможці нагороджувалися дипломами, преміями, туристичними путівками.
Профспілкові комітети освітян виступали ініціаторами й головними організаторами багатьох культурно-масових та спортивних заходів. Майже у всіх школах області, в Черкаському та Уманському педінститутах, Корсунь-Шевченківському та Уманському педучилищах були створені гуртки та колективи художньої самодіяльності. За починанням Черкаського райкому Профспілки (голова – М.І. Калашник) почалося створення районних учительських хорів. Серед кращих в області були хорові колективи учителів Звенигородського, Смілянського, Корсунь-Шевченківського, Канівського, Катеринопільського районів.
Після реконструкції в 1967 році, Обласний Будинок вчителя став центром культурно-масової роботи серед працівників освіти. Тут працювали два хорові колективи, танцювальний і драматичний гуртки, капела бандуристів, дитяча музична студія тощо. Обком Профспілки щорічно проводив огляди художньої самодіяльності працівників галузі, сотні освітян брали участь у районних та міських конкурсах самодіяльного мистецтва.
Профспілкові комітети піклувалися про організацію лікування та оздоровлення працівників освіти та їхніх дітей. Усі бажаючі працівники освіти отримували путівки в санаторії, будинки та бази відпочинку, пансіонати. У той час було створено спортивно-оздоровчий табір «Сокирно» Черкаського педінституту.
У 1978 році заснований пансіонат «Пролісок» Львівської обласної організації Профспілки в м. Трускавець, де щорічно оздоровлюються працівники освіти і науки Черкащини.
Історія ЧООППОНУ – читати далі