У 1984 році обком освітянської Профспілки очолила Ольга Дем’янівна Жалдак.
З 1983 по 1995 рік секретарем обкому Профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ був Камасін Борис Іванович.
У зв’язку з утворенням у листопаді 1988 року Державного комітету по народній освіті Союзу РСР галузеву Профспілку було перейменовано в Профспілку працівників народної освіти і науки УРСР, а республіканський орган одержав назву «Український республіканський комітет Профспілки працівників народної освіти і науки».
1980-ті роки характеризуються активною участю працівників народної освіти та вищої школи у вирішенні проблем, пов’язаних із підвищенням темпів реформування школи та ефективності навчання та виховання студентської молоді, поліпшенням роботи з педагогічними кадрами, створенням належних умов праці, побуту і відпочинку працівників і студентів, відстоюванням законних інтересів освітян.
У 1989 році до складу обласної організації Профспілки працівників народної освіти і науки входило 972 первинні профспілкові організації, в яких нараховувалося близько 46 тисяч членів Профспілки.
У складі обкому Профспілки працювали ініціативні профактивісти та профпрацівники, які наполегливо втілювали в життя рішення керівних органів. Серед них члени президії: Тараненко І.Г., голова Канівського міського комітету Профспілки; Черепенко Л.О., голова Черкаського райкому Профспілки; Могила І.І., голова Золотоніської районної ради Профспілки; Корнелюк Л.П., старший вихователь Черкаського дитсадка № 89; члени обкому: Крапівіна Г.С., директор Червонослобідської СШ № 2 Черкаського району; Панько В.С., директор Городищенської СШ № 2, Тимошенко В.О., директор Райгородської СШ Кам’янського району; Коломійчук О.П., організатор позакласної і позашкільної виховної роботи Колодистинської СШ Уманського району; Драгун В.П., заступник начальника Черкаського міського управління народної освіти; Денисенко В.Д., голова ради голів профкомів закладів народної освіти Шполянського району; Савицька В.М., учитель Скибинської СШ Жашківського району.
Практикувалося проведення виїзних засідань президій, пленумів з конкретним ознайомленням з роботою первинних профорганізацій; спільних засідань президії з виконкомом Ради народних депутатів, президій профспілкових організацій інших галузей, «дні відкритого листа» тощо.
Упродовж 1986-89-х років в області було збудовано 41 загальноосвітню школу на 19287 учнівських місць та 53 дитячих садки на 6530 місць.
У 1989 році в області працювали 385 середніх, 246 неповних середніх, 7 спеціальних та 28 початкових загальноосвітніх шкіл, а також 870 дитячих садків, 76 позашкільних закладів, 3 вищі та 3 середні спеціальні навчальні заклади.
У 1986-87-х рр. за рахунок коштів, виділених Центральним комітетом Профспілки працівників освіти і науки України, проведений капітальний ремонт Обласного Будинку вчителя.
У багатьох школах області були створені кабінети передового педагогічного досвіду, а за активної участі ветеранів педагогічної праці Т.Н. Ленської, О.І. Іллюшиної, Г.Я. Кальницького створено обласний педагогічний музей.
Обласний, міські та районні комітети і ради Профспілки, профкоми навчальних закладів і установ освіти велику увагу приділяли питанню захисту трудових прав та інтересів працівників галузі, зокрема, виплаті заробітної плати, удосконаленню роботи тарифікаційних комісій, Заклади освіти комплектувалися новітніми засобами навчання. Понад 11,5 тисячі освітян поліпшили умови праці.
Охорона здоров’я працівників, створення безпечних умов праці і навчання, ліквідація професійних захворювань, виробничого травматизму – головне завдання в той період. Тому обком Профспілки спрямовував свою діяльність на підвищення ефективності нагляду і контролю за дотриманням адміністраціями трудового законодавства, правил і норм техніки безпеки та профілактики виробничого травматизму. Активізувалася робота позаштатної технічної інспекції праці обкому Профспілки, яка проводила перевірки стану охорони праці, забезпеченості технічного персоналу санітарно-гігієнічними засобами та побутовими приміщеннями, підготовки до навчального року шкіл-інтернатів області, ліквідацією недопрацювань на об’єктах новобудов закладів освіти. Особливо активно працювали такі позаштатні інспектори, як: Тараненко І.І., голова комісії з охорони праці, член президії обкому Профспілки; Бойко Г.А., учитель Уманської СШ № 11; Назаренко І.М., учитель трудового навчання Леськівської СШ Черкаського району; Бердник Л.К., учитель трудового навчання Черкаської СШ № 9; Рябцев О.І., інженер з охорони праці Черкаського педінституту.
Одним із головних напрямків діяльності обкому Профспілки в соціальній сфері була реалізація цільової комплексної програми «Здоров’я». Спільними зусиллями обласного відділу народної освіти, обкому Профспілки, адміністрації інституту вдосконалення вчителів методом «народної будови» 29 січня 1989 року був введений у дію санаторій-профілакторій «Мрія» на 100 місць. Активну участь у його будівництві взяли працівники обласного інституту вдосконалення учителів, обласних станцій юних натуралістів, юних техніків, туристів, Черкаського політехнікуму, освітяни Жашківського. Драбівського, Смілянського, Христинівського, Чорнобаївського районів. Великий вклад у створення санаторію-профілакторію «Мрія» внесли Козинець А.Й., директор обласної станції юних натуралістів; Крот М.Ф., заступник директора інституту вдосконалення учителів; Вуйко А.М., заступник начальника управління народної освіти та ін.
Від управління професійно-технічної освіти у спадщину освітянам області перейшов санаторій-профілакторій «Зміна» на 100 місць.
У санаторіях-профілакторіях «Мрія» та «Зміна» зміцнювали своє здоров’я педагоги, які проходили курсову перепідготовку, ветерани праці.
Обласний комітет галузевої Профспілки виділяв кошти на покращення умов відпочинку членів Профспілки, проведення ремонту і закупівлі обладнання для баз відпочинку «Дніпро» (м. Черкаси), «Освітянка» (Звенигородський район), студентського оздоровчого табору Черкаського педінституту в с. Сокирно.
Надаючи важливого значення розвитку фізичної культури і спорту, як одного з важливих засобів оздоровлення і змістовного відпочинку, в області була започаткована спартакіада «Здоров’я». Хороших результатів на спартакіаді домагалися представники команд освітян Придніпровського (м. Черкаси), Шполянського, Чорнобаївського, Лисянського, Катеринопільського, Корсунь-Шевченківського районів. Активну роботу з фізичного виховання студентів проводив спортивний клуб Черкаського педінституту (голова профкому студентів Фурман І.І. голова спортклубу Хіміч В.Й). За підсумками республіканського соціалістичного змагання на кращий стан фізкультурно-масової й спортивної роботи він посів ІІІ місце.
Значна увага в діяльності профспілкових комітетів приділялась питанням поліпшення житлово-побутових умов працівників галузі. Профспілкові комітети спільно з адміністраціями шкіл Смілянського і Шполянського районів виступили ініціаторами у зведенні будинків для учителів силами педагогічних колективів за рахунок колгоспів. Тільки в 1987-88-х роках у Смілянському районі було збудовано 13, Шполянському – 8 будинків. А у Черкаському районі за рахунок фінансування народної освіти було придбано і передано учителям 8 будинків. Успішно вирішували питання забезпечення житлом сільських педагогів у Жашківському, Катеринопільському, Смілянському, Чорнобаївському, Лисянському районах.
За роки ХІІ п’ятирічки педагогам області надано 1020 квартир, зокрема – 885 в сільській місцевості. Тільки в 1986-89-х роках житлові умови покращили понад 850 педагогів, збудовано студентський гуртожиток Черкаського філіалу КПІ на 508 місць.
У цей час обком Профспілки почалася приділятися значна увага укладенню колективних договорів та угод між профспілковими організаціями та адміністраціями навчальних закладів та установ освіти. Було розроблено зразок макета колективного договору між адміністрацією і профкомом первинної організації.
З метою підвищення розвитку самодіяльної народної творчості працівників галузі, студентської та учнівської молоді стало традиційним проведення обласних фестивалів, оглядів та конкурсів художньої самодіяльності, виставок «Учитель – умілець, учитель – художник, учитель – колекціонер».
У ході III Всесоюзного фестивалю на Черкащині було створено понад 100 нових колективів художньої самодіяльності працівників освіти, серед них самодіяльний ансамбль танцю «Черкащанка» Черкаського педінституту, самодіяльний ансамбль танцю «Вербиченька», оркестр народних інструментів «Русь», ансамбль народних інструментів «Український сувенір», та агіткультбригада «Темп» Уманського педучилища, академічний хоровий колектив Корсунь-Шевченківського педучилища, академічний хор обласного Будинку вчителя, самодіяльний хор «Кобзар» Уманського педінституту, які удостоєні звання «народний».
Історія ЧООППОНУ – читати далі