Історія первинної профспілкової організації – невід’ємна частина історії нашого ліцею, а відтак – історії профтехосвіти України в цілому. Історія ця стартувала у далекому 1980 р., коли в одному з мальовничих районів нашого міста розпочало роботу по підготовці майбутніх будівельників Черкаське професійно-технічне училище № 17.
Слід зазначити, що в ті часи система підготовки робітничих кадрів була структурована за галузевим принципом: училища створювалися в мережі галузевих міністерств на базі великих підприємств і забезпечували кваліфікованими працівниками конкретні виробництва. Що стосується МПТУ № 17, то його базовим підприємством стала обласна організація «Черкаський міжколгоспбуд», яка регулярно надавала навчальному закладу матеріальну допомогу у тому числі й по профспілковій лінії. Про це, зокрема, з вдячністю згадує один з тодішніх лідерів первинної профспілкової організації, а нині – майстер виробничого навчання ліцею Григорій Васильович Корпань.
- Григорій Васильович, які Ваші найяскравіші спогади про перебування на посаді голови профспілкового комітету?
- Насамперед згадую численні екскурсії для наших учнів. Профспілкове керівництво базового підприємства завжди виділяло нам автобус. Також виділялися кошти на проведення спортивних змагань, конкурсів, на подарунки до свят. Взагалі матеріальна підтримка була серйозна.
На запитання про найскладнішу ситуацію, з якою довелося зіштовхнутися на профспілковій ниві, Григорій Васильович згадав про зведення житла для працівників училища. При цьому, з його слів, профспілка приймала активну участь як у пошуку необхідних матеріальних ресурсів для будівництва, так і в розподілі готових квартир.
До слова: в кінці 1980-х – на початку 1990-х рр. основна функція профспілкових структур на підприємствах й установах полягала переважно в належному розподілі соціальних благ. Саме з такого роду завданнями постійно стикалися у своїй роботі представники першої плеяди профспілкових лідерів навчального закладу: Шліхта Микола Юхимович (1980-1987 рр.), Корпань Григорій Васильович (1987-1989 рр.), Литвин Володимир Пантелеймонович (1989-1992 рр.), Скрипник Микола Павлович (1992-1994 рр.), Андронюк Ігор Васильович (1994-1996 рр.). Згодом акцент у діяльності профспілок почав зміщуватися у бік захисту прав трудящих, що, однак, не відміняло функцій матеріальної підтримки й організації культурно-масових заходів.
У тому, що саме профспілковий рух та його протестні акції зіграли вирішальну роль у справі повернення боргів та своєчасної оплати праці педагогічним працівникам, щиро переконаний Володимир Іванович Стрижак – людина, яка очолювала профспілкову організацію понад півтора десятиліття і чия каденція припали на важкі роки становлення молодої української держави та її освітньої галузі. З приводу найцікавіших епізодів з життя профспілки за час свого головування Володимир Іванович згадав про екскурсію до Львова, організовану у подарунок до Дня вчителя викладачам і майстрам виробничого навчання:
- Їхали потягом усю ніч, із зрозумілих причин не виспалися. Поки ходили екскурсією по музеях і соборах – трохи підбадьорилися. Але коли дійшла черга до оперного театру, то ні геніальна музика Россіні, ні чудові голоси акторів не змогли перебити міцний здоровий сон наших чоловіків. Мені теж страшенно хотілося спати. Але я мусив терпіти, бо при мені була «казна» і відповідальність за колег, аби ніхто не загубився у незнайомому місті.
У 2012 р. профком Державного навчального закладу «Черкаський професійний ліцей» (з липня 2003 р. навчальний заклад має сучасну назву) очолила Мартинюк Наталія Вікторівна. Саме за її ініціативного керівництва наша первинна організація приєдналася до Черкаської обласної профспілки працівників освіти та науки України. Позитивним наслідком вказаного переходу стало, перш за все, розширення правової підтримки педагогічних працівників, яку безкоштовно надає спеціалізована юридична служба при обласному комітеті. Також важливо відзначити посилення системності у наданні матеріальної допомоги на тлі продовження культурно-масової роботи. Зокрема, доброю традицією стало проведення щорічних колективних походів у боулінг, під час яких співробітники ліцею у невимушеній обстановці долучаються до фізичної культури, спілкуються і відпочивають.
До слова, ще задовго до вступу в ряди освітянської спілки, члени нашої первинної організації активно долучалися до роботи під її патронатом. Йдеться про багаторічну працю Бзенко Інни Миколаївни та Гончаренко Людмили Миколаївни у дитячому санаторії «Мрія» під час літніх канікул. За успіхи на виховній ниві Інна Миколаївна та Людмила Миколаївна були нагороджені Грамотою Центрального Комітету профспілки працівників освіти і науки України.
У березні 2017 р. головою первинної профспілкової організації навчального закладу було обрано Андрєєву Людмилу Іванівну. Людмила Іванівна зберегла і примножила всі добрі починання своїх попередників, додавши до численних функцій профспілки силу-силенну нових обов’язків.
Перш за все, мова йде про посилену опіку над ветеранами. Наших заслужених трудівників на відпочинку не лише постійно запрошують на святкові концерти й дарують традиційні подарунки до свят, але й заохочують до активної суспільної позиції й популяризації свого досвіду. Так у травні-червні 2023 р. колишній методист ліцею Мишакова Алла Андріївна за дієвої підтримки профкому здобула перемогу (І місце) в обласному онлайн-конкурсі «Світ мого захоплення. Жити на повну!» серед ветеранів праці Черкаської обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України в номінації «Найбільше вподобань на сторінці «Фейсбук».
Звичайно, наша профспілка не залишилася осторонь після початку повномасштабного вторгнення, проводячи волонтерську роботу по збору коштів для армії. Це постійна матеріальна підтримка наших колег або їх близьких, що воюють у лавах ЗСУ. Це адресна підтримка воїнських підрозділів, службу в яких проходять наші випускники. Це виділення коштів на харчування здобувачів освіти, чиї батьки із зброєю в руках захищають державний суверенітет України. Однак на запитання про найяскравіші моменти в діяльності профспілкового комітету Людмила Іванівна згадала зовсім не про це. Вона згадала про захоплюючі екскурсії до різних історичних та культурних пам’яток нашого краю, що постійно проводилися для працівників ліцею до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
- Пам’ятаю нашу екскурсію до Умані на нашому улюбленому великому автобусі з заїздом у село Легедзино, де з 2002 року функціонує Історико-культурний заповідник «Трипільська культура». Директор музею, Владислав Чабанюк, провів для нас цілий перфоменс на тему життя, побуту і культури стародавніх трипільців. А кульмінацією цього дійства стало пригощання справжнім козацьким кулішем. Дуже сподіваюся, що коли настане мир, ми відновимо цю добру традицію і знову відвідаємо і Легедзино, й Умань, і Переяслав, і Київ, і Львів і ще безліч мальовничих і легендарних куточків нашої великої, вільної і незалежної Батьківщини!
Вікторія Віталіївна Грон, заступник голови Первинної профспілкової організації ДНЗ «Черкаський професійний ліцей»
